Скульптуру "Розп’яття" передали до збірки Національного музею у липні 1969 року, знявши з бокового вівтаря костелу св. Мартина у Львові. З 2000 року розп’яття експонувалося у розділі "Українське мистецтво другої половини XVIII століття", а у 2005 році його передали на реставрацію. Близько 5 років над реставрацією працювала реставратор Магдалина Яремчук.

"Перед нами було поставлено дві проблеми: скріплення структури основи, скріплення частин основи і розкриття. Розкриття було необхідним через те, що в процесі вжитку твір був двічі перемальований, драперія була двічі перезолочена, тож процес руйнації основи почався ще до потрапляння у музей. У 70-х роках "Розп’яття" вже було один раз реставроване, але авторська поверхня ще не була розкрита, тож після дослідження науковим відділом було проведено розкриття авторської поверхні", - зазначила Магдалина Яремчук.

Основними руйнаціями скульптури спеціалісти вважають деструкцію деревини, локальні втрати авторського ґрунту та фарбового шару. "Однак найбільшою проблемою є руйнація основи, бо ці процеси вже невідворотні. Структуру основи можна укріпити, трішки відновити, але такою як вона була, вона вже не буде ніколи", - зазначила Магдалина Яремчук.

Реставратори виконали зондаж, за допомогою якого визначили причини потужних відшарувань ґрунту від основи та консерваційно-реставраційні роботи. Під час реставрації скульптури відновлено структуру основи й з’єднано її частини, налагоджено зв’язок ґрунту з основою на ділянках злущень і здуттів, проведено пошарове розкриття авторської поверхні, здійснено тонування, нанесено захисний шар лаку. Крім того, скульптуру перенесли на модриновий хрест.

Боцетто "Святий Юрій Змієборець", яке також сьогодні повернули в експозицію після реставрації - це ескіз монументальної скульптури, встановленої на фронтоні Собору св. Юра у Львові.

"Скульптура певний час вже була на експозиції у Національному музеї на вулиці Драгоманова, після того, як музей переїхав сюди вона була у незадовільному стані: пошкоджені дві ноги, розламані деталі хвоста, тулуба, плащ, бо це дуже крихітна скульптура. Коли ми почали працювати над "Розп’яттям", то вирішили паралельно провести реставрацію і цієї скульптури. В різні часи вона була по-різному клеєна-переклеєна, дороблена. Там, де зараз потерта позолота було перебронзування. Всі пізніші нашарування реставраторами зняті, залишки клеїв, фрагментарні записи видалено і залишено тільки те, що було від роботи самого автора", - зазначив художник-реставратор вищої категорії, завідуючий національно-дослідним реставраційним відділом Національного музею ім. А.Шетицького Володимир Мокрій.

Нагадаємо, Іоанн Георг Пінзель - видатний скульптор.