«Майстерня живого звуку» вивчає фізичні особливості концертного залу ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії як унікальної цілісної акустичної системи. Мікрофони, рекордингову техніку та звукооператора «Майстерні живого звуку» усе частіше можна побачити біля сцени під час концертів у Львівській філармонії, зал якої зазнав значних змін після останніх ремонтно-реставраційних робіт. Нагадаємо, у концертному залі ім. С.Людкевича після відновлювально-оздоблювальних ремонтів змінилася схема входів-виходів, розташування рядів, проходів, кількість крісел, самі крісла, долівка та її покриття. На сцені з’явилося нове освітленні й зникла стара оксамитова завіса. Усі ці позитивні переміни не могли не позначитися на особливостях акустики. «Нам цікаво дослідити, якими саме стали акустичні параметри залу, де розташовуються точки, у яких найдоречніше встановлювати мікрофони для звукозапису концертів, які це мають бути комбінації тощо. Для того ми вирішили апробувати свою нову техніку саме під час фестивалю «Віртуози», який дивує різноманітністю програм і виконавців: тут виступають і солісти, і ансамблі, і камерні колективи різного складу й великі оркестри. Тому лінія звукового фронту розгортається цікаво», – пояснив засновник «Майстерні живого звуку» Іван Огар, знаний до того як контрабасист, котрий співпрацював із «Жайвором», «Ватрою», «Бурдоном», Віктором Морозовим та іншими відомими виконавцями. Грандіозний недільний концерт «Ювілеї майстрів» щасливою долею звів у програмі фестивалю»Віртуозів» як твори великих ювілярів Шуберта, Шопена й Чайковського, так і їхніх славетних сучасних інтерпретаторів – Адріана Отікера (Швейцарія), Адама Водніцкого (США), Йожефа Ерміня (Україна) у супроводі Львівського академічного симфонічного оркестру під керівництвом диригента Айдара Торибаєва. Цей концерт можна було порівняти із багатою піаністичною палітрою, яка вимагала особливого підходу до збереження у записах усіх нюансів звукоподачі кожного із солістів, які так кардинально відрізнялися виконавчими манерами, темпераментами, а проте були неповторно цікавими. «Навіть у паузах між виконанням частинам твору доводиться щось піднімати чи опускати, шукаючи оптимального варіанту. Звісно, це не студійна робота, а пробна, експериментальна. Поки що працюємо на ентузіазмі. Але задоволені тим, що після кожного фестивального концерту гастролер зможе забрати із собою у подарунок на додачу до першого в історії «Віртуозів» буклету-книжечки іще й «гарячий» диск із записом свого виступу», – має сатисфакцію від зробленого Іван Огар, який окрім згаданих «Віртуозів» підтримує іще й фестиваль акустичної музики «Тихо». «Це дуже важлива і копітка робота: якісний концертний запис «на живо». Але саме на такі, а не підчищені й по-кілька разів перезаписані студійні роботи, виявляється, є попит. Історія зберігає записи концертів, на яких були не тільки історичні солісти чи диригенти, а й історичні особи серед публіки. Їхні голоси, звуки, дихання – все це становить єдність атмосфери в залі, особливий її шарм. Тому професія звукорежисера, будучи сама по собі вельми перспективною, підносить цього професіонала у ряд ексклюзивних і творчих людей. Грамотний звукорежисер – рідкість, але коли він трапляється, то може стати запорукою успіху справи. Іван Огар саме із таких, я завдячую йому тим. Що він зробив ремастеринг мого нового диску «Увертюри. Інтродукції. Інтермеццо», – сказав львівський диригент оперної та симфонічної музики Мирон Юсипович, який був на концерті «Ювілеї майстрів» Окрім благодійного виготовлення сувенірних компакт-дисків традиційного для травневого Львова міжнародного свята музичного мистецтва Іван Огар насправді виконує іще одну надважливу місію: завдяки «Майстерні живого звуку» фестиваль «Віртуози» також чи не вперше отримав систематизований аудіоархів із послідовним записом усіх своїх найважливіших подій. У майбутньому цей архів зможе стати в пригоді для випуску літописних компакт-дисків фестивалю і Львівської філармонії.
|